UAH
Коллекция сорго
Premium Business
Отзывов: 0
Торговый Дом СоюзАгроКонсалтинг,ООО
+38 (096) 560-99-71

КОЛЕКЦІЯ СОРГО

КОЛЕКЦІЯ СОРГО: ФОРМУВАННЯ, ВИВЧЕННЯ

І ВИКОРИСТАННЯ ЗРАЗКІВ ГЕНОФОНДУ

 

 

 І. П. Байса

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

м. Дніпро, 49027, Україна

 

Наведені результати формування та вивчення колекції соргових культур. Колекція сорго Державної установи Інститут зернових культур налічує 591 зразок, в тому числі сорго зернового – 347, цукрового – 127, віникового – 29, суданського – 88. Більшу частину колекції становлять селекційні сорти, значно меншу – селекційні лінії, незначну – синтетичні популяції та місцеві сорти. В колекції є зразки з 34 країн світу, але найбільше їх з України – 303, серед них значна частина зразків власної селекції. Паспортизовані та передані до Національного центру генетичних ресурсів рослин України на довгострокове зберігання 549 зразків різних видів сорго. За результатами вивчення серед колекційних зразків сорго виділені сорти-еталони і джерела за більшістю господарсько-корисних та морфологічних ознак, визначені кращі форми за комплексом ознак у кожній групі стиглості. Сформовані ознакові колекції зернового та цукрового сорго, що охоплюють широкий спектр господарсько-цінних ознак. Зразки колекції соргових культур, оцінені за комплексом господарсько-корисних ознак, є цінним джерелом для створення нових вітчизняних гібридів і сортів сорго.

 

 

Рід соргових (Sorghum Moench) входить до великої триби андропогонових (Аndropo-goneае) родини злакових (Gramíneae).

Свою назву ця давня і широко розповсюджена культура одержала завдяки високорослості – від латинського слова Sorgus, що в перекладі означає підніматися, височіти. Сорго відзначається значною еколого-географічною різноманітністю, яка до цього часу важко піддається класифікації через велику кількість проміжних форм [1, 2].

За даними М. І. Вавилова, П. М. Жуковського, батьківщиною сорго є екваторіальна Африка. Вторинним центром походження цієї культури деякі вчені вважають Індію і Китай, звідки вона проникла в країни Нового і Старого світу [3, 4].

Широке вивчення цієї культури на півдні України розпочато О. О. Ізмаїльським у 1880 р. і продовжено В. В. Талановим в 1912 р. на Катеринославській селекційно-дослідній станції (нині Синельниківська) [5].

В сучасних умовах аграрного виробництва України надзвичайно важливого значення набуває перспектива ресурсних можливостей соргових культур, їх виробництво та використання.

Невибагливість сорго до ґрунтів дозволяє використовувати його як першу культуру при освоєнні еродованих схилів. Непридатними для сорго можна вважати тільки надмірно зволожені заболочені ґрунти з близьким заляганням ґрунтових вод. Крім того, сорго належить до найбільш посухо-стійких культур. Серед польових культурних рослин майже немає рівних йому за здатністю переносити тривалі й жорсткі посухи. Тому для посушливих регіонів України сорго є однією з високоврожайних культур. Доцільність його вирощування, крім урожайності, зумовлена також універсальністю використання (на зерно, силос, зелений корм і технічні цілі).

Зерно сорго є цінним концентрованим кормом та сировиною для комбікормової, крохмалопатокової, спиртової промисловос-ті й виробництва біопалива. В ньому міс-титься 70–73 % крохмалю, 12–15 % білка, 3,5–4,5 % жиру. З одного гектара посівної площі сорго цукрового, що містить 18–20 % цукру, можна одержати 25–30 ц цукрового сиропу. За кормовими властивостями зерно і зелена маса сорго не поступаються кукурудзі [6–8]. Сорти і гібриди сорго, що вирощуються в умовах виробництва, разом з позитивними якостями мають і певні недоліки, які можливо усунути переважно селекційним шляхом.

Основою будь-якого селекційного процесу є наявність вихідного матеріалу з широкою генотиповою мінливістю за основними господарськоцінними ознаками. У зв’язку з цим мобілізація генетичного різноманіття ви- хідних форм – перший і дуже важливий етап на шляху створення сортів. Формування і ефективне використання колекцій культурних рослин має велике значення для реалізації наукових, селекційних, навчальних та інших програм. Особливу цінність для селекції мають ознакові колекції, в яких зосереджені зразки з різним рівнем прояву господарсько-цінних ознак. Залежно від напрямків селекції та характеристики сортів, які покращуються, для створення селекційного матеріалу і добору залучаються зразки з необхідним рівнем прояву певних ознак (із урахуванням їх генетичного контролю) та адаптації до біотичних і абіотичних факторів середовища, а також зважаючи на екологогеографічне походження [9].

Мета дослідження – різнобічне вивчення, збереження генетичного різноманіття сорго, збагачення генофонду вихідним матеріалом та ефективне його використання в селекційному процесі.

сорго різного еколого-географічного походження.

Дослідження проводили на Синельниківській селекційно-дослідній станції Державної установи Інститут зернових культур в лабораторії селекції соргових культур протягом 2011–2015 рр. Насіння сорго висівали в оптимальні строки (у першій декаді травня) ручною саджалкою на глибину 5–6 см. Ділянки однорядкові площею 5 м2, ширина міжрядь 70 см, розташування ділянок – послідовне.

Густоту стояння рослин в широкорядному посіві формували вручну: для сорго зернового – 140–160 тис. рослин/га, для цукрового – 180–200 тис., віникового – 300 тис., для суданського сорго – 400–600 тис. рослин/га.

Як стандарт використовували такі сорти, як Дніпровське 39 (сорго зернове), Силосне 42 (сорго цукрове), Карликове 45 (сорго віникове), Дніпровська 54 (сорго суданське). Вивчення колекційних зразків, фенологічні спостереження та оцінку проводили згідно із загальноприйнятими методиками [10–14].

На даному етапі роботи в лабораторії селекції соргових культур сформовано базову колекцію сорго, яка налічує 591 зразок, в тому числі сорго зернового – 347, цукрового – 127, віникового – 29, суданського – 88.

Більшу частину колекції становлять се- лекційні сорти, значно меншу – селекційні лінії, незначну – синтетичні популяції та місцеві сорти (табл. 1). 

 

Структура колекції сорго за категоріями зразків

Показник

 

Сорго

 

Всього

 

зернове

цукрове

віникове

суданське

Кількість зразків у колекції, шт.

347

127

29

88

591

з них українського

164

84

14

41

303

походження, шт.

253

115

28

79

475

в т. ч. селекційні сорти

106

73

13

33

225

із них з України

4

1

-

1

6

місцеві сорти та форми

83

11

1

6

101

селекційні лінії

із них з України

51

11

1

6

69

синтетичні популяції

7

-

-

2

9

із них з України

 

7

-

-

2

9

Кількість паспортів на зразки, що передані у Центральну базу, шт.

 

338

124

29

58

549

 

В колекції представлені зразки з 34 країн світу. Найбільше в ній зразків з України – 303, серед них значна частина власної се- лекції. Також складовими колекції є зразки з Китаю – 68, США – 44, Росії – 40, Угорщини – 25, Франції – 13. У меншій кількості – зразки з Індії – 9, Аргентини та Судану – по 7, Туркменістану – 6, В’єтнаму – 4. Крім того, в колекції є по декілька зразків з Мексики, Бразилії, ЮАР, Швейцарії, Данії, Греції. Монголії, Палестини, Туреччини, Австралії та інших країн світу.

Результати дослідження. Протягом 2011–2015 рр. в лабораторії селекції соргових культур вивчали зразки наявного генофонду сорго, систематизували і описували колек- ційні зразки згідно з міжнародними катало- гами, виділяли джерела та донорів господарсько-цінних ознак, з'ясовували особливості мінливості кількісних ознак, формували ознакові колекції сорго зернового і цукрового.

Впродовж вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження, оцінювали інтенсивність початкового росту рослин сорго, особливості їх росту перед викиданням волоті, визначали стійкість до пошкодження попелицями, сажкою і полягання.

Крім того, встановлювали біометричні показники основних кількісних ознак: висота рослин, розміри волоті й третього згори листка, товщина головного стебла, кількість листків на ньому, кількість стебел на одну рослину (загальна і продуктивна) та ін.

Згідно з даними фенологічних спостережень колекційний матеріал сорго зернового, що був у вивченні, розподіляли на групи стиглості. Ранньостиглі форми, з тривалістю вегетаційного періоду 90–105 діб: И-486888 Hybar MW-465 (Угорщина), И-486885 Сорго зернове (Угорщина), И-487759 Hybrid 266 (Швейцарія), И-352766/85 NK-101 (Франція), И-477441 Nohant (Франція), И-488375 Z- 208 (США), И-492277 Сорго місцеве (ЙАР), К-3742 Каdciba (Італія) та ін. Середньостиглі форми: К-9441 Сріблясте (СРСР), К-1618 Кубанське 164 (Росія), И-477242 NK 2670 (Франція), И-477439 Monitor (Франція), И-489400 Сорго 3733 (США), К-555 Buff Durra (США) та інші, у яких період від сходів до настання біологічноЇ стиглості зерна коливається в межах від 106 до 120 діб. Пізньостиглі форми: И-484295 A 6762 (Аргентина), И-484300 DA 430 RP (Аргентина), К-2459/ФII Джугара низька (Туркменістан), К-3933 A692 Martin (США), К-4031 A456 Redlin (США), К-64/I Durra чорноплів- часта (Україна), И-492286/5924 BR-301 (Бразилія), И-484427 М-36377 (Індія) та ін. У них тривалість періоду вегетації понад 120 діб. За результатами вивчення серед колек- ційних зразків сорго зернового виділені джерела господарсько-цінних ознак (табл. 2). Всі виділені зразки характеризуються стійкістю до осипання (9б.), вилягання (9б.), сажки пухирчастої (9б.) і є холодо-, посухо- та жаростійкими. Серед ранньостиглих форм виділені донори для селекції зернового сорго на скоро-

 

Таблиця 2.  Джерела господарсько-цінних ознак сорго зернового

 

Ознака

Назва зразка

Крупнозерність (маса 1000 зерен > 30 г):

 

К-2105 Кафрське біле (ЮАР), К-141 Фетеріта рання (США), К-2792 Фетеріта (Судан), К-2345 Гаолян голозерний, И-477244 NK-2779 (Франція), И-484301 Corracor TNTA (Аргентина), И-489777/5918 СК 8029 (США), К-2525 Hi Higeri (США), К-933 Durra Runak (Китай)

Висока продуктивність волоті (маса зерна з волоті > 50 г)

Гаолян 2038 (Китай), Гаолян 3064 (Китай), К-9441 Сріблясте, К-2105 Кафрське біле (ЮАР), И-484452 М-36278 (Індія), И-467771 Сорго (Сомалі), И-484301 Corracor TNTA (Аргентина), К-555 Buff Durra (США), Alty-ayluk (Туркменістан)

Швидка віддача вологи зерном при дозріванні

 

ДН-71, К-3742 Каdciba (Італія), И-486885 Сорго зернове (Угорщина), И-487759 Hybrid 266 (Швейцарія), К-2843 Місцеве DS -15 (Судан); И-352766/85 NK-101 (Франція), И-489400 Сорго 3733 (США), К-1917 Майло раннє (США), К-9347 Кубанське 198/3

Підвищений темп початкового росту

 

Фетеріта рання (Судан), К-3043 Гвінейське (Бразилія), И-352768/805 NK 101 (Франція), И-488266/5942 Сорго (Алжир)

 

 

стиглість – ДН-71с, Судзерн 87, Вінець, Гао- лян 2081 (Китай), И-486888 MW-465 (Угорщина), И-352766/85 NK-101 (Франція), К-828/III Джугара червона, И-492277 Сорго місцеве (ЙАР). Колекційні зразки сорго зернового, що підлягали вивченню, за висотою були поді- лені на три групи. Низькорослі (висота рослин менш ніж 100 см): И-486888 Hybar MW-465 і И-487- 278 Напшугар (Угорщина), И-487759 Hybrid 266 (Швейцарія), И-488376 Z-150 (США), И-477234 NK 140 (Франція), И-484300 DA 430 КP (Аргентина) та ін. Середньорослі (висота рослин 100– 150 см): И-352766/85 NK-101 (Франція), И-488-375 Z-208 (США), К-2105 Кафрське біле (ЮАР), К-2792 Фетеріта (Судан), К-828/III Джугара червона (Туркменістан), К-141 Фетеріта рання (США) та ін. Високорослі (висота рослин становить більше 150 см): И-484454 PYГ 2 ЕА 77 (Індія), К-3043 Гвінейське (Бразилія), К-6212 Джовар одностебловий (Індія), К-1917 Майло раннє (США), И-495047/5930 TWT AB × 85 (Мексика) та ін. Максимальна висота (240–260 см) від- значена у таких зразків: И-486887 Сорго зернове (Угорщина), И-467771 Сорго (Сомалі), К-2345 Гаолян голозерний (Китай), Durra Runak (Китай). Довжина ніжки волоті у зразків сорго зернового коливається від 1–5 см (И-488- 266/5942 Сорго (Алжир), И-484452 М-36278 (Індія), И-494919 Гібрид 2779 (Франція), И-484295 A 6762 (Аргентина)) до 26–31 см (И-488 375 Z-208 (США), И-489777/5918 СК 8029 (США). И-490800/5981 74-18-34/I (В'єтнам)). Довжина волоті варіює від 12–16 см у Nohant (Франція), К-1260 Гаолян воско- видний, (Китай), К-3043 Гвінейське (Брази- лія), К-2501 Кафрське (ЮАР), Durra Runak (Китай) до 32–44 см у Z – 404 (США), 397 W (США), Кубанське 198/3, Кубанське 164 (Росія), Ag-1014 (Бразилія). Діаметр стебла верхньої третини рослини за достигання варіює від 0,5 см у Nohan (Франція), Z-208 (США), NK 2670 (Франція), до 1,5 см у SPV-352 (Індія), Сорго-308 (США), М-36278 (Індія), Durra Runak (Китай).

Серед колекційних генотипів сорго зернового найбільшу врожайність формували такі зразки, як: К-2501 Кафрське (7,33 т/га), Фетеріта 204 (6,88 т/га), К-9441 Сріблясте (6,86 т/га), К-9347 Кубанське 198/3 (6,17 т/га), И-490779/5963 Р3 (6,15 т/га), И-477244 NK-2779 (6,08 т/га) – перевищення сорту- стандарту Дніпровський 39 досягало 55–87 % (3,93 т/га).

За комплексом господарськоцінних ознак кращими були:

- И-492277 Сорго місцеве, Сорго 5715, ОК-6 (ранньостигла група);

- СК 8029, И-488266/5942 Сорго, SPV- 352 (середньостигла група);

- NK-2779, Pioner PB 815, М-36278, В-60 (пізньостигла група).

Крім сорго зернового, в колекційному розсаднику вивчались 65 зразків сорго цукрового, які походять із США, Франції, Данії, Палестини, Індії, Туркменістану, наукових установ Росії, України, і зразки власної селекції. Протягом вегетаційного періоду проводились фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, була зроблена оцінка колекційних зразків за відповідними параметрами і характеристиками цього виду сорго.

Виділено групи ранньостиглих, середньостиглих і пізньостиглих зразків сорго цукрового з тривалістю вегетаційного періоду 90–105, 106–130 та більше 130 діб відповідно.

Ранньостигла група налічує 14 зразків сорго цукрового: К-9296 Кінельське 9 (Росія), К-3434 Early Fulgary, К-252 Sorghum Orange (США), К-158 Amber Dacota Cane (США), К-1588 Янтар (Україна), К-150 Янтар (основоположна форма), Кінельське 3 (Ро- сія), К-1584 Янтар білий (Україна).

До середньостиглої групи належать 24 зразки сорго цукрового. Серед них: К-262 Peppards Cornless Cane (США), К-918 Sor-ghum Vylgare Djaphara (Цейлон), Білоцукрове (Україна), К-1064/ІІ Янтар солодкий (Росія), К-1633 Янтар Середньоазіатський, К-340 Honey Sorghum (США), К-580 Sorghum Orange (США), К-130 Янтар чорний (США).

Пізньостигла група включає в себе 27 зразків сорго цукрового. Серед них: К-670 Waconia Amber (Данія), К-371 Freed Sorghum (Палестина), И-354373 Sorghum Dochna Szegedi, К-690 Янтар чорний (Туркменістан), К-581 Honey Drip (США), К-150 Early Amber Cane (США), К-1370 Amber Sorghum (США), Силосне Генічеське, К-292 Сорго місцеве, К-1518 Durra Colbondі (Індія).

Зроблена оцінка зразків цукрового сорго за вмістом цукрів у соку. За результатами вивчення серед колекційних зразків сорго цукрового виділено генотипи, що мають ста- більно високий вміст цукрів у соку (18–21 %) і є джерелами даної ознаки – К-292 Сорго місцеве, К-1064 Сорго Медове (Росія), К-1064/ІІ Янтар солодкий (Росія), К-576/І Мinnesota Amber (США), К-337 Sorghum Sucre Hatif Мinnesota (Франція), К-470/В Янтар ранній (Україна), К-1064/ІІ Янтар солодкий (Росія).

У ході дослідження виділені високорослі зразки сорго цукрового: К-1782 Янтар Кубанський, 84/327, К-337 Янтар ранній, К-1064/ІІ Янтар солодкий (Росія), К-470/В Янтар ранній (Україна), висота рослин яких становить понад 3 м.

У зразків К-158 Amber Dacota Cane (США), К-340 Honey Sorghum (США), К-130 Янтар чорний (США) стебло найбільш потовщене (2,3–2,8 см).

Найвищою урожайністю зеленої маси відзначались такі зразки, як К-690 Янтар чорний – 72,7 т/га та Сотник – 67,6 т/га. При цьо- му урожайність сорту-стандарту Силосне 42 досягала 51,6 т/га.

За комплексом господарсько-цінних ознак кращими були:

- К-1779 Янтар ранній, К-9296 Кинельське 9 (ранньостигла група);

- К-337 Sorghum Sucre Hatif Мinnesota (середньостигла група);

- К-1064 Сорго Медове, К-690 Янтар чорний (пізньостигла група).

При роботі над новими сортами сорго віникового головна увага приділяється відбору форм з високотехнічними показниками волотей, інтенсивним ростом та розвитком рослин.

У результаті вивчення 25 колекційних зразків даного виду сорго виділені джерела:

– скоростиглості – И-354372 Sorghum dochna olassi Seprolencke (Угорщина), К-1380 Віничне (Туреччина) – 90–100 діб від сходів до біологічної стиглості зерна;

– низькорослості – К-2939 Віничне та И-354373 Sorghum dochna Sededi Jorbe (Угорщина) – висота рослин 140–170 см;

– тонкостеблості – К-2477 Віничне (Іта- лія), И-354363 Sorghum Sumac Milano та К-2939 Віничне (Угорщина) – товщина стебла біля основи волоті 0,6–0,8 см, біля поверх- ні ґрунту 0,9–1,2 см.

Зразок И-484881 Сорго віничне (Німеччина) відрізняється більш інтенсивним ростом і розвитком порівняно з іншими зразками сорго.

Крім того, в колекційному розсаднику проводились спостереження за ростом і роз- витком сорго суданського.

Відповідно до вегетаційного періоду виділені наступні групи:

– ранньостиглих – період «сходи – перший укіс» у межах 43 діб: Камишинська 530, Волгоградська 77, Краснодарська 1967, Таврічанка 22, Монарх, К-100 Sulmum (Iндія) та ін;

– середньостиглих – період «сходи – перший укіс» – 44–49 діб: Таврічанка 20, И-488084 Copban (США), И-Sudan SS, Брод- ська 7, К-322 Суданська трава (Судан), Мео- тида, Зерноградська 787 (Росія) та ін.;

– пізньостиглих – період «сходи – перший укіс» – 50–54 доби: Донецька 5, К-201/ІІІ Соковитостеблова, И-492959 Kro-kion (Греція), И-283884/298 Sudan (Угорщина), И-34375/255 Суданська трава (Аргентина), Таврічанка 35 та ін.

Оцінку сортозразків проводили за такими ознаками: тонкостебловість, прямостоячий кущ, висока облистяність і кущистість, інтенсивний стартовий ріст, стійкість до полягання.

За результатами вивчення серед колекційних зразків сорго суданського виділені зразки, що відрізняються:

– тонким стеблом (діаметр 0,6–0,8 см): К-100 Sulmum (Iндія), Лунінська, Кінельська рання, Кінельська 100, Таврічанка 28, Ками- шинська 530, Тавріда, Стратея;

– високою облистяністю (33–38 %) і кущистістю (5–7 стебел на рослині): К-201/ІІІ Соковитостеблова, И-34375/255 Sudan Bigho (Аргентина); 

– інтенсивним початковим ростом: Соковитостеблова 2535 № 2, Таврічанка 98;

– насіннєвою продуктивністю (Меотида, Донецька 5, Волгоградська 77, Таврічан- ка 36). Вони є джерелами даних ознак.

Багатство генетичного різноманіття зразків колекції соргових культур є основною передумовою успішної селекції сорго, що уможливлює на науковій основі конструювати моделі нових сортів за заданими ознаками та властивостями.

Висновки:

Результатом проведеної роботи стало формування базової колекції соргових куль- тур, що налічує 591 зразок різних видів сорго з 34 країн світу. Всі зразки колекції паспортизовані, а 93 % сортозразків закладено до Національного сховища на довготривале зберігання. За результатами вивчення серед колекційних зразків сорго виділено 86 джерел за 12 господарсько-корисними та селек- ційно-цінними ознаками, визначено кращі форми за комплексом ознак у кожній групі стиглості. В Національному центрі генетич- них ресурсів рослин України зареєстровано по 3 зразки сорго зернового і цукрового, що характеризуються відмінними від інших форм параметрами ознак, ще 4 зразки сорго передані на реєстрацію (Національний центр генетичних ресурсів рослин України). Сфор- мовані та передані на реєстрацію ознакові колекції сорго зернового (30 зразків) і цукрового (30 зразків) за тривалістю вегетаційного періоду.

Зразки колекції соргових культур є цінним джерелом комплексу ознак. Вони інтенсивно використовуються в селекційно- му процесі зі створення нових високоврожайних та конкурентоспроможних гібридів і сортів сорго різного напрямку використання. 

 

 

Використана Література 

1. Исаков Я. И. Сорго. Москва: Россельхозиздат, 1982. 134 с.

2. Шепель Н. А. Селекция и семеноводство гибридного сорго. Ростов-на-Дону: Ростовский ун-т, 1985. 256 с.

3. Вавилов Н. И. Происхождение и география культурных растений. Ленинград: Наука, 1987. 438 с.

4. Шекун Г. М. Культура сорго в СССР и ее биологические особенности. Москва: Колос, 1964. 140 с.

5. Калашник Н. С., Олексенко Ю. Ф. Сорго. Киев: Урожай, 1978. 72 с.

6. Демиденко Б. Г. Вирощування сорго в Степу України та його використання. Київ: Укр. акад. с.-х. наук, 1961. 120 с.

7. Шепель Н. А. Сорго интенсивная культура. Симферополь: Таврия, 1989. 191 с.

8. Рудник-Іващенко О. І., Сторожик Л. І. Cтан і перспективи соргових культур в Україні. Вісн. ЦНЗ АПВ Харківської обл. 2011. Вип. 10. С. 198–206.

9. Шепель Н. А. Пути и методы использования ми- ровой коллекции сорго. Вестн. с.-х. науки. 1976. № 12. С. 26–34.

10. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.

11. Методические указания по изучению коллекци- онных образцов кукурузы, сорго и крупяных культур. Ленинград: ВИР, 1968. С. 14–30.

12. Якушевский Е. С., Варадинов С. Г., Корней- чук В. А. Широкий унифицированный класси- фикатор СЭВ и Международный классификатор СЭВ возделываемых видов рода Sorghum Mo-ench. Ленинград, 1982. 347 с.

13. Лакин Г. Ф. Биометрия. Москва: Высш. шк., 1990. 352 с

 

14. Методика проведення експертизи на відмін- ність, однорідність і стабільність / Укр. ін-т екс- пертизи сортів рослин. Київ, 2009. С. 5–18.

 

References

1. Isakov, YA. I. (1982). Sorgo [Sorghum]. Moscow: Rosselkhozizdat. [in Russian]

2. Shepel, N.A. (1985). Selektsiya i semenovodstvo gibridnogo sorgo [Selection and seed production of hybrid sorghum]. Rostov-on-Don: Rostovskij uni-versitet. [in Russian]

3. Vavilov, N.I. (1987). Proishozhdenie i geografiya kulturnyh rastenij [Origin and Geography of Culti-vated Plants]. Leningrad: Nauka. [in Russian]

4. Shekun, G.M. (1964). Kultura sorgo v SSSR i ee biologicheskie osobennosti [Sorghum culture in the USSR and its biological features]. Moscow: Kolos. [in Russian]

5. Kalashnik, N. S., Oleksenko, YU. F. (1964). Sorgo [Sorghum]. Kiev: Urozhay. [in Russian]

6. Demydenko, B.H. (1961). Vyroshchuvannia sorho v Stepu Ukrainy ta yoho vykorystannia [Growing sorghum in the Ukrainian Steppe and its use]. Kyiv: Ukr. akad. s-kh nauk. [in Ukrainian]

7. Shepel, N. A. (1987). Sorgo intensivnaya kultura [Sorghum intensive culture]. Simferopol: Tavriya. [in Russian]

8. Rudnyk-Ivashchenko, O. I., Storozhyk, L. I. (2011). State and prospects of sorghum crops in Ukraine. Visn. TSNZ APV Kharkivskoyi oblasti10, 198–206. [in Ukrainian]

9. Shepel, N. A. (1976). Ways and methods of using the world sorghum collection. Vestn. s-kh nauki [Bulletine of Agricultural Scaince], 12, 26–34. [in Russian]

vozdelyvaemykh vidov roda Sorghum Moench

 

10. Dospekhov, B.A. (1985). Metodika polevogo opyta [Methodology of field experience]. Moscow: Agro-promizdat. [in Russian]

11. Metodicheskie ukazaniya po izucheniyu kollektsyon-nykh obraztsov kukuruzy, sorgo i krupyanykh kultur [Methodical instructions for studying collection sam-ples of maize, sorghum and cereals]. (1968). Lenin-grad: VIR [in Russian].

12. Yakushevskiy, E. S., Varadynov, S. G., Korneyc-huk V. A. (1968). Shirokiy unifitsyrovannyy klas-sifikator SEV y Mezhdunarodnyy klassifikator SEV 

Unified Classifier of CMEA and International Clas-sifier of CMEA of cultivated species Sorghum Mo-mench]. Leningrad: VIR. [in Russian]

13. Lakin, G. F. (1968). Biometriya [Biometrics]. Mos-cow: Vysshaia shkola [in Russian]

14. Metodyka provedennia ekspertyzy na vidminnist, odnoridnist i stabilnist [The method of conducting examination on difference, homogeneity and stabi-lity]. (2009). Kyiv: Ukr. in-t. ekspertyzy sortiv Ros-lyn. [in Ukrainian]

 

 

Байса И. П. Коллекция сорго: формирование, изучение и использование образцов генофонда.

Зерновые культуры. 2018. Т 2. № 1. С. 14–21.

Государственное учреждение Институт зерновых культур НААН, ул. Владимира Вернадского, 14,

г. Днепр, 49027, Украина

Приведены результаты формирования и изучения коллекции сорговых культур. Коллекция сорго Государственного учреждения Институт зерновых культур насчитывает 591 образец, в том числе сорго зернового – 347, сахарного – 127, веничного – 29, суданского – 88. Большую часть кол- лекции составляют селекционные сорта, значительно меньшую – селекционные линии, незначительную – синтетические популяции и местные сорта. В коллекции имеются образцы из 34 стран мира, но больше всего с Украины – 303, среди них значительная часть образцов собственной селекции.

Паспортизованы и переданы в Национальный центр генетических ресурсов растений Украины на долгосрочное хранение 549 образцов различных видов сорго.

По результатам изучения среди коллекционных образцов сорго выделены сорта-эталоны и источники по большинству хозяйственно полезных и морфологических признаков, определены лучшие формы по комплексу признаков в каждой группе спелости.

Образцы коллекции сорго, оцененные по комплексу хозяйственно-полезных признаков, являются ценным источником для создания новых отечественных гибридов и сортов сорго.

LiveInternet

Описание

Коллекция сорго: формирование, изучения и использование образцов ГЕНОФОНДУ